Шлях до омріяної волі: коли саме пан Енгельгардт підписав відпускну Тарасу Шевченку?

Офіційною датою остаточного звільнення Тараса Шевченка з кріпацтва вважається 22 квітня 1838 року за старим стилем (що відповідає 4 травня за новим). Саме тоді поміщик Павло Енгельгардт підписав відпускну грамоту, отримавши величезну на той час суму викупу — 2500 карбованців асигнаціями. Цей документ назавжди змінив долю українського генія, перетворивши забитого панського козачка на вільного художника та видатного митця епохи.

Тернисті витоки та передісторія порятунку

Щоб повноцінно осягнути значущість цієї події, необхідно зануритися в атмосферу Петербурга кінця 1830-х років. Тарас Шевченко опинився в столиці Російської імперії у складі почту свого жорстокого власника — поміщика Павла Енгельгардта. Будучи кріпаком, юнак прагнув малювати, але не мав ніяких легальних прав на освіту чи професійний розвиток. Доля усміхнулася йому в Літньому саду, де молодий художник копіював статуї. Там він випадково познайомився зі своїм земляком — живописцем Іваном Сошенком.

Сошенко одразу розгледів колосальний природний хист юнака і вирішив врятувати його з кріпацької неволі будь-якою ціною. До благородної справи порятунку долучилися видатні діячі культури того часу: конференц-секретар Академії мистецтв Василь Григорович, поет Василь Жуковський та геніальний живописець Карл Брюллов. Вони розпочали тривалі й виснажливі переговори з Енгельгардтом, який спочатку взагалі не хотів чути про жодну волю для свого кріпака, а згодом залочив астрономічну суму — 2500 карбованців. Для порівняння, за такі гроші тоді можна було придбати чималий маєток або цілий селянський хутір.

Чи хотіли б ви дізнатися більше про те, як саме видатний художник Карл Брюллов допоміг зібрати цю колосальну суму грошей через благодійну лотерею серед членів імператорської родини?

Фінал боротьби за свободу: омріяна відпускна

Зрештою, завдяки наполегливим зусиллям друзів поета — Василя Жуковського, Карла Брюллова, Івана Сошенка та інших видатних діячів — необхідну суму у 2500 рублів асигнаціями було зібрано. Головним джерелом коштів став виграш у спеціальній лотереї портрета Василя Жуковського, написаного пензлем геніального Брюллова.

Отримавши повну вартість «живої душі», поміщик Павло Енгельгардт остаточно підписав історичний документ. Сталося це 22 квітня (за старим стилем) 1838 року. Ця дата назавжди увійшла в українську історію як момент другого народження Тараса Шевченка, адже саме тоді розірвалися кайдани багаторічного поневолення.

Вже за кілька днів, 25 квітня, омріяну відпускну було офіційно вручено молодому митцеві. Звільнившись від кріпацької залежності, Шевченко зміг повністю присвятити себе мистецтву, вступивши до Петербурзької академії мистецтв. У своїх спогадах він згодом писав про цей переламний момент із невимовним трепетом, називаючи набуту волю найвищим щастям, яке дарувало йому право творчості та незалежності.