Зміст

Вступ до епохальної події

1 грудня 1991 року на карті світу наблизилася до остаточного оформлення подія, яка зміниру хід європейської та світової історії. Цього дня в Україні відбувся Всеукраїнський референдум щодо підтвердження Акта проголошення незалежності України, ухваленого Верховною Радою 24 серпня того ж року. Питання, винесене на бюлетень, звучало лаконічно, але доленосно: «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?».

Відповідь на це запитання дала не просто формальну згоду на розрив із тоталітарним радянським минулим — вона продемонструвала безпрецедентну консолідацію суспільства. Масштаб народної підтримки виявився настільки грандіозним, що остаточно позбавив легітимності будь-які спроби зберегти імперію в її колишньому вигляді. Але за сухими цифрами статистики ховається величезна драма епохи, тривала боротьба поколінь та складний емоційний вибір мільйонів людей.

Масштаби волевиявлення: цифри, що вражають

Говорячи про те, скільки саме людей сказали омріяному «Так» українській державності, історики оперують чіткими документальними даними Центральної виборчої комісії. До списків для голосування загалом було внесено 37 885 177 громадян. Явка на виборчі дільниці у той зимовий день була надзвичайно високою і становила 84,18% — до урн прийшли 31 891 742 виборці.

Результати підрахунку голосів перевершили найсміливіші прогнози оптимістів:

  • Абсолютна більшість тих, хто взяв участь у голосуванні, підтримала незалежність.

  • Кількість громадян, які відповіли «ТАК», склала 28 804 071 особу.

  • У відсотковому еквіваленті це становило 90,32% від загальної кількості тих, хто прийшов на дільниці.

Проти висловилося 3 087 671 виборець (9,68%). Той факт, що майже 29 мільйонів людей свідомо зробили вибір на користь вільної країни, перетворив референдум на непохитний фундамент нової української державності.

Регіональний зріз: єдність від Заходу до Сходу

Один із найбільш вражаючих міфів, які пізніше намагалися поширювати політичні маніпулятори, полягав у нібито «розколі» України на ідеологічно ворожі частини. Проте офіційні результати референдуму 1 грудня 1991 року повністю спростовують цей стереотип. Абсолютна більшість громадян сказала «Так» незалежності в абсолютно кожному з 27 регіонів України, у всіх 24 областях, Автономній Республіці Крим, а також у Києві та Севастополі.

Географія голосування демонструє унікальний рівень національного єднання:

  1. Західні регіони традиційно продемонстрували найвищі показники підтримки. Наприклад, в Івано-Франківській області за незалежність проголосували 98,42% виборців, у Тернопільській, 98,67%, у Львівській, 97,46%.

  2. Центральні та Північні області також дали нищівну перевагу прихильникам суверенітету (понад 93–96% у Вінницькій, Черкаській, Київській, Полтавській та інших областях).

  3. Південні та Східні регіони, попри тривалу радянську пропаганду, також підтримали створення незалежної держави. Зокрема, у Дніпропетровській області за незалежність віддали голоси 90,36% учасників референдуму, у Запорізькій, 90,66%, у Донецькій, 83,90%, а в Луганській, 83,86%.

  4. Навіть у найскладніших з погляду політичних настроїв регіонах півдня, в Кримській АССР за незалежність проголосували 54,19% виборців, а в Севастополі, 57,07%.

Ці цифри переконливо свідчать про те, що ідея української незалежності у грудні 1991 року не була проєктом якоїсь однієї політичної сили чи окремого регіону, це був загальнонаціональний консенсус.

Чи хотіли б ви продовжити читання другої частини статті, де детальніше розглядаються соціально-політичні передумови та міжнародне значення цього референдуму?

Регіональні особливості та остаточний вибір нації

Унікальність результатів плебісциту 1 грудня 1991 року полягає в тому, що ідею самостійності підтримали абсолютно всі регіони країни. Навіть у південних та східних областях України більшість громадян висловилися за вихід із союзного утворення.

Зокрема, на Донбасі за незалежність проголосувало понад 83% виборців, а в Криму та Севастополі, попри складну політичну ситуацію та значний вплив прорадянських сил, ідею підтримали відповідно 54,19% та 57,07% мешканців. Найвищі ж показники продемонстрували західні області, на Тернопільщині та Івано-Франківщині цей показник перевищив 98%.

Загалом за Акт проголошення незалежності України свої голоси віддали 28 804 071 громадянин, що становило 90,32% від загальної кількості тих, хто взяв участь у голосуванні. Явка виборців вражає і донині, до урн для голосування прийшли 84,18% громадян, які мали право голосу.

Цей потужний волевиявний акт не лише остаточно зачинив двері для відродження імперії в колишньому форматі, а й став залізобетонним правовим аргументом на міжнародній арені. Вже наступного дня після референдуму незалежність України почали визнавати інші держави світу, спираючись на легітимний вибір мільйонів українців.