Зміст

Що було проголошено у Третьому Універсалі? (Частина 1: Народження Української Народної Республіки)

Політична та державна творчість Української Центральної Ради у добу Української революції 1917–1921 років пройшла кілька ключових етапів, кожен з яких наближав українське суспільство до повноцінного самовизначення. Кульмінацією цього державотворчого процесу на його початковому етапі стало ухвалення та урочисте проголошення Третього Універсалу 7 (20 за новим стилем) листопада 1917 року. Цей фундаментальний документ назавжди змінив хід вітчизняної історії, офіційно заявивши про появу на карті Європи нової суверенної одиниці — Української Народної Республіки (УНР).

Історичний контекст та причини появи документа

Восени 1917 року політична ситуація у колишній Російській імперії досягла критичної точки. Жовтневий переворот у Петрограді та прихід до влади більшовиків зруйнували залишки централізованого державного управління. Петроградський Тимчасовий уряд пав, а новий більшовицький Раднарком (РНК) розпочав агресивну політику встановлення своєї диктатури на всій території колишньої імперії.

Українська Центральна Рада опинилася перед історичним вибором: або дозволити більшовицькому хаосу поглинути Україну, або взяти усю повноту влади у свої руки та юридично закріпити здобутки української автономії. Попередні документи — Перший та Другий Універсали, обмежувалися переважно вимогою широкої автономії у складі демократичної Росії. Проте розпад російської державності зробив ці положення застарілими. Саме тому голова Центральної Ради Михайло Грушевський та інші лідери українського руху підготували Третій Універсал, який радикально розширив горизонти українського державотворення.

Головні положення та державні засади Третього Універсалу

Текст документа містив кілька революційних пунктів, що охоплювали політичну, територіальну, соціально-економічну та правову сфери життя новоствореної республіки:

  • Проголошення Української Народної Республіки (УНР): Україна проголошувалася незалежною за духом республікою, хоча на той момент ще зберігався формальний федеративний зв'язок із майбутньою російською демократичною федерацією вільних народів (більшовицький уряд Раднаркому Центральна Рада категорично відмовилася визнавати).

  • Визначення території республіки: До складу УНР увійшли землі, де більшість населення становили українці. Офіційно задекларовано об'єднання дев'яти українських губерній: Київської, Подільської, Волинської, Чернігівської, Полтавської, Харківської, Катеринославської, Херсонської та Таврійської (без Криму). Питання приєднання прикордонних територій із переважно українським населенням (як-от частини Курщини, Воронежчини чи Холмщини) мало вирішуватися шляхом вільних переговорів.

  • Перехід всієї влади до Центральної Ради: Універсал чітко заявляв, що вся повнота влади в Україні відтепер належить виключно Українській Центральній Раді та її виконавчому органу, Генеральному Секретаріату. Будь-які органи сторонньої влади на території УНР втрачали легітимність.

Демократичні свободи та соціальні реформи

Окрім чисто державотворчих аспектів, Третій Універсал заклав потужний фундамент соціальної справедливості та громадянських свобод, що на той час було надзвичайно важливим для втомленого від Першої світової війни суспільства:

  1. Громадянські права: В Україні гарантувалися свобода слова, друку, віросповідання, зібрань, союзів, страйків, а також повна недоторканність особи і житла.

  2. Скасування смертної кари та амністія: Універсал скасовував смертну кару та оголошував амністію для всіх політичних ув'язнених, демонструючи гуманістичний характер нової влади.

  3. Робітниче питання: Упроваджувався законний 8-годинний робочий день на підприємствах та запроваджувався державний контроль за виробництвом.

  4. Національні права: Національним меншинам (руським, єврейським, польським та іншим народам) гарантувалося не просто рівноправ'я, а право на національно-персональну автономію у справах їхнього культурного життя.

Цей документ став справжнім тріумфом української політичної думки восени 1917 року, перетворивши національно-визвольний рух на реальне будівництво суверенної держави.

Які аспекти соціально-економічної чи земельної політики Третього Універсалу вас цікавлять найбільше для продовження цієї статті?

Соціально-економічні перетворення та шлях до демократії

Окрім визначення державного статусу, Третій Універсал заклав потужний фундамент для соціальних і трудових реформ. Центральна Рада проголосила скасування поміщицького землевласництва, а також церковних, монастирських та кабінетських земель без викупу. Земля переходіла в руки трудового селянства, проте заплутаність механізмів передачі та брак часу призвели до серйозних труднощів на практиці. Важливим кроком стало законодавче запровадження восьмигодинного робочого дня та встановлення державного контролю над виробництвом задля подолання руїни, спричиненої Першою світовою війною.

Демократичні свободи та національні гарантії

Документ гарантував повний спектр фундаментальних прав і свобод:

  • Свободу слова, друку, віросповідань, зібрань і страйків.

  • Недоторканність особи та житла.

  • Скасування смертної кари та оголошення амністії для всіх політичних в'язнів.

  • Широку національно-персональну автономію для національних меншин (росіян, євреїв, поляків), закріплюючи за ними право на самоврядування у своїх культурних справах.

Значення та подальші кроки

Кульмінацією цього державотворчого акту стало призначення на січень 1918 року виборів та скликання Всеукраїнських Установчих Зборів, які мали остаточно вирішити форму устрою та затвердити Конституцію. Попри внутрішні суперечності та зовнішній тиск більшовицької Росії, Третій Універсал став історичним проривом, він чітко окреслив контури української нації на політичній карті світу як самостійного суб'єкта.

Які саме аспекти соціально-економічної політики Центральної Ради в цей період цікавлять вас найбільше?