Зміст

Простій — це не відпустка і не прогул, а вимушена пауза, зумовлена відсутністю організаційних або технічних умов для роботи. Під час війни це поняття набуло особливої гостроти через постійні обстріли, блекаути та релокацію бізнесу. Коротко: роботодавець зобов'язаний оплачувати цей період у розмірі не нижче двох третин тарифної ставки (окладу), якщо причина зупинки не залежить від працівника. Жодних виправдань про "скрутні часи" закон не приймає, якщо підприємство офіційно не оголосило простій належним чином.

Юридичний фундамент: між КЗпП та реаліями воєнного часу

Законодавче поле навколо зупинки роботи сьогодні нагадує мінне, де кожен крок має бути підкріплений папером. Стаття 113 Кодексу законів про працю (КЗпП) залишається непохитним монолітом, але Закон № 2136 вніс свої корективи у дистанції між сторонами трудового договору. Коли небо затягує димом від прильотів, а виробничі потужності перетворюються на купу брухту, виникає об’єктивна неможливість виконання обов’язків. Це і є класичний простій. Проте важливо розрізняти: простій — це ініціатива власника або уповноваженого ним органу. Працівник не може просто не вийти на зв'язок і сказати: "У мене простій". Це юридичний акт, що фіксується наказом.

Цікавий нюанс полягає в тому, що під час воєнного стану роботодавець має право визначати місце перебування працівника під час простою. Чи повинен слюсар сидіти в холодному цеху, де немає світла, або він може залишатися вдома в очікуванні дзвінка? Це вирішує керівник. Якщо в наказі прописано "з’являтися на робочому місці", ігнорування цієї вимоги може трансформуватися з простою у дисциплінарне стягнення. Водночас, оплата праці — це не акт милосердя, а державна гарантія. Навіть якщо прибутки впали до нуля, мінімальний поріг у дві третини окладу є священною коровою українського трудового права, яку неможливо зарізати без наслідків від Держпраці.

Анатомія оплати: де закінчується економія і починається кримінал?

Розрахунок виплат під час вимушеної паузи — це тонка гра цифр. Базове правило говорить про 2/3 від встановленого окладу. Важливо розуміти: рахується саме тарифна ставка, а не середня заробітна плата за останні місяці. Доплати за інтенсивність, премії чи надбавки за вислугу років у цей розрахунок зазвичай не потрапляють, якщо інше не передбачено колективним договором. Тут криється головна пастка для бухгалтера. Якщо простій виник з вини працівника (наприклад, через нехтування правилами безпеки, що призвело до поломки обладнання), оплата не проводиться взагалі. Але довести провину під час війни, коли навколо панує форс-мажор, майже неможливо.

Але є винятки, про які часто забувають. Коли виникає виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток. Відчуваєте різницю? Не 2/3 окладу, а повноцінна "середня". Робота під обстрілами або в аварійному приміщенні якраз підпадає під цю категорію. Юридична казуїстика тут грає на боці людини: якщо ви відмовилися працювати, бо офіс за 100 метрів від епіцентру вибуху і там вибиті вікна, роботодавець має платити стовідсотково. Економія на безпеці персоналу в таких випадках обертається для бізнесу величезними штрафами та судовими позовами, які в поствоєнний період стануть масовими.

Практичні вектори: від наказу до гаманця

Як виглядає цей процес у реальному житті, а не на папері? Перший крок — складання акта простою. У ньому обов'язково фіксуються причини: відсутність електроенергії, неможливість логістики через бойові дії або руйнування складу. Без цього акта будь-який наказ — лише папірець, що легко оскаржується в суді. В наказі чітко зазначається коло осіб, яких стосується зупинка. Не обов'язково відправляти в простій весь завод — це може бути лише одна дільниця або навіть окремий фахівець, чиї функції стали неактуальними.

Наступний етап — комунікація. Працівник має бути ознайомлений з наказом під підпис. В умовах війни допустимим є використання месенджерів або електронної пошти, якщо такий спосіб зв'язку був попередньо узгоджений. Що стосується податків, то тут діють стандартні правила: ПДФО, військовий збір та ЄСВ нараховуються у звичному режимі. Важливо пам'ятати, що сума оплати за простій не може бути меншою за мінімальний страховий внесок, якщо ви хочете, щоб працівнику зараховувався страховий стаж. Якщо 2/3 окладу менше за "мінімалку", ЄСВ все одно доведеться доплачувати до рівня мінімального внеску. Це фінансовий тягар, але він є ціною збереження кадрового потенціалу, який після перемоги стане дефіцитним ресурсом.

Типові помилки та поради експертів

На практиці роботодавці часто припускаються помилок, які призводять до судових позовів та штрафів від Держпраці. Найпоширеніша з них — неправильне документальне оформлення. Наказ про простій не може бути загальним; він має містити чіткий перелік працівників, причину зупинки роботи (зв'язок із бойовими діями або енергетичною кризою) та термін дії. Якщо термін визначити неможливо, доречно вказати «до закінчення воєнного стану» або «до відновлення можливості працювати».

Ще один критичний аспект — вимога присутності на робочому місці. Експерти радять чітко прописувати в наказі, чи повинен працівник бути присутнім в офісі. Під час війни, особливо в зонах активних бойових дій, безпека є пріоритетом. Якщо роботодавець вимагає присутності під обстрілами без забезпечення належного укриття, це може бути кваліфіковано як порушення норм охорони праці.

Також варто пам'ятати, що оплата простою не є фіксованою виплатою у розумінні премій. Це державна гарантія. Не намагайтеся замінити простій відпусткою без збереження заробітної плати «добровільно-примусово». Це не тільки незаконно, а й позбавляє працівника страхового стажу, якщо за нього не сплачується ЄСВ у мінімальному розмірі.

Часті запитання (FAQ)

Чи можна оголосити простій лише для одного відділу?

Так, законодавство дозволяє вводити простій як для всього підприємства, так і для окремих структурних підрозділів або навіть конкретних працівників. Головне — обґрунтувати, чому саме ці фахівці не можуть виконувати свої обов’язки (наприклад, через руйнування конкретного цеху або відсутність замовлень у певному сегменті).

Чи нараховуються податки на виплати за час простою?

Оплата простою (дві третини окладу) вважається частиною фонду оплати праці. Тому з цієї суми обов’язково утримуються ПДФО (18%) та військовий збір (1,5%), а роботодавець зверху нараховує ЄСВ (22%). Важливо: якщо нарахована сума менша за мінімальну зарплату, ЄСВ все одно сплачується з «мінімалки».

Чи має право працівник звільнитися під час простою?

Безумовно. Простій не обмежує трудові права громадянина. Працівник може звільнитися за власним бажанням або за угодою сторін. У разі звільнення роботодавець зобов’язаний виплатити всі заборгованості за час простою та компенсацію за невикористані дні відпустки.

Вердикт редакції

Простій під час воєнного стану — це інструмент виживання, а не спосіб економії на людях. Ми вважаємо, що збереження колективу через виплату 2/3 окладу є стратегічно правильним кроком для будь-якого бізнесу, що планує працювати після перемоги. Прозорість у комунікації та бездоганне оформлення наказів — це ваш захист від майбутніх юридичних ризиків. Пам'ятайте: закон захищає обидві сторони, але лише тоді, коли він дотримується буквально.