Зміст

Коротка відповідь на це болюче питання: робоче місце за мобілізованим працівником або добровольцем тероборони зберігається до моменту завершення воєнного стану або до дня фактичної демобілізації. Це аксіома, прописана в Кодексі законів про працю, проте диявол, як завжди, ховається в дрібних деталях та судових прецедентах. Попри поширені страхи, роботодавець не має права вказувати на двері лише через те, що ви змінили офісне крісло на бліндаж або виїхали в безпечне місце, рятуючи життя.

Правовий фундамент: між стабільністю та реаліями війни

Законодавчий ландшафт України зазнав тектонічних зрушень після 24 лютого 2022 року. Ключовим каменем спотикання та водночас захисту стала стаття 119 КЗпП. Вона гарантує, що за працівниками, призваними на військову службу, зберігаються місце роботи та посада. Проте є один нюанс, який став шоком для багатьох у липні 2022 року: обов’язкове збереження середнього заробітку було скасовано. Держава вирішила, що бізнес, який і так ледве тримається на плаву, не може тягнути на собі подвійний фінансовий тягар. Отже, посада чекає, але гаманець порожніє — якщо тільки ваш роботодавець не виявився меценатом і не зберіг виплати з власної доброї волі.

Важливо розуміти специфіку призупинення дії трудового договору. Це не звільнення. Це такий собі "анабіоз" трудових відносин. Роботодавець не платить зарплату, працівник не виконує обов’язки, але юридичний зв’язок залишається непорушним. Це вимушений захід для підприємств, що опинилися в зоні бойових дій або втратили виробничі потужності. Термін такого "заморожування" чітко обмежений періодом дії воєнного стану. Як тільки небо над країною стане мирним, усі призупинені угоди мають автоматично "відтанути".

Глибинний аналіз: хто захищений "бронею", а хто ризикує?

Якщо ми зануримося в юридичну казуїстику, то побачимо чітку градацію захищеності. Найбільш монолітний захист мають ті, хто офіційно мобілізований або пішов на контракт. Тут закон непохитний: поки триває служба, місце заброньоване. Навіть якщо підприємство проходить через процедуру реорганізації, ваша посада має бути збережена в штатному розписі оновленої структури. Але що робити цивільним, які просто виїхали в евакуацію? Тут ситуація значно делікатніша. Закон № 2136-IX дозволяє звільняти працівників за прогул, але суди все частіше стають на бік людей, визнаючи рятування від обстрілів поважною причиною.

Існує також категорія працівників, які перебувають у простої. Простій — це не призупинення договору, а неможливість працювати з вини роботодавця або через форс-мажор. У такому разі за вами не лише зберігається місце, а й виплачується не менше двох третин окладу. Компанії часто намагаються маніпулювати цими поняттями, щоб мінімізувати витрати. Проте варто пам'ятати: будь-яке примусове відправлення у відпустку за власний рахунок "на невизначений термін" є грубим порушенням. Робоче місце має залізобетонно залишатися за вами, доки не підписано наказ про звільнення за процедурою, яка під час війни теж має свої суворі обмеження.

Практичні імплікації: як не втратити посаду в хаосі реформ

Практика показує, що папір — це зброя. Щоб ваше робоче місце не "випарувалося", комунікація з відділом кадрів має бути виключно документальною. Якщо ви евакуювалися — пишіть заяву на дистанційну роботу або відпустку. Якщо йдете на фронт — надайте копію військового квитка або витяг з наказу про зарахування до списків частини. Без цих папірців роботодавець може з часом спробувати розірвати договір через "тривалу відсутність без пояснення причин", що з’явилася в законодавстві як нова підстава для звільнення (якщо про працівника немає звісток понад 4 місяці поспіль).

Для тих, хто працює в державному секторі, гарантії ще жорсткіші. Тут діє принцип "нульової толерантності" до скорочень під час війни, якщо вони не обґрунтовані ліквідацією всієї установи. Для приватного сектора все складніше: власник може оголосити про скорочення штату, попередивши заздалегідь. Однак і тут є запобіжник: якщо вашу посаду скоротили, але на її місце наступного дня взяли іншу людину з іншою назвою професії, але тими самими функціями — це пряма дорога до суду з високими шансами на перемогу та виплату компенсації за вимушений прогул.

Типові помилки та поради експертів

На практиці роботодавці та працівники часто припускаються помилок, які призводять до судових спорів. Найпоширеніша помилка — звільнення за прогул у ситуації, коли працівник залишив зону бойових дій і не виходить на зв'язок. Експерти наголошують: якщо причиною відсутності є війна, це вважається поважною причиною. У такому разі роботодавець має табелювати відсутність кодом «НЗ» (відсутність з нез'ясованих причин) або «І» (інші причини неявок), але не звільняти.

Ще одна зона ризику — призупинення дії трудового договору. Роботодавці іноді використовують цей інструмент безпідставно, просто щоб не платити податки. Важливо пам'ятати: призупинення можливе лише тоді, коли і компанія не може надати роботу, і працівник не може її виконувати. Якщо офіс працює, а ви просто хочете зекономити — це пряме порушення закону.

Порада для працівників: завжди фіксуйте свою комунікацію з керівництвом письмово (через месенджери або e-mail). Навіть скриншот повідомлення про те, що ви перебуваєте в укритті, може стати вирішальним доказом у суді для відновлення на посаді.

Часті запитання (FAQ)

Чи можуть мене звільнити, якщо підприємство зруйноване?

Згідно зі статтею 41 КЗпП, існує спеціальна підстава для розірвання договору — неможливість забезпечення роботою у зв'язку зі знищенням майна внаслідок бойових дій. Проте роботодавець зобов'язаний повідомити вас про звільнення не пізніше ніж за 10 днів і виплатити вихідну допомогу в розмірі середнього місячного заробітку.

Що робити, якщо на моє місце взяли іншу людину?

Під час вашої відсутності (через службу в ЗСУ або евакуацію) роботодавець має право взяти нового співробітника лише за строковим трудовим договором. Це означає, що як тільки ви повертаєтеся до виконання обов'язків, тимчасовий працівник має бути звільнений, а ваше місце — звільнене для вас.

Чи йде стаж під час призупинення договору?

Оскільки під час призупинення договору заробітна плата не виплачується і ЄСВ не сплачується, цей період не зараховується до страхового стажу для пенсії або лікарняних. Проте саме робоче місце за вами зберігається, і трудові відносини не припиняються.

Вердикт редакції

Війна змінила правила гри, але не скасувала базове право людини на працю. Наш висновок однозначний: законодавство сьогодні максимально захищає військовослужбовців (безстрокове збереження місця), проте є більш гнучким щодо цивільних. Головна запорука безпеки вашої кар'єри сьогодні — це постійний діалог із роботодавцем. Не зникайте з «радарів», документуйте кожен крок і пам'ятайте, що правовий фронт так само важливий для стабільності держави, як і фронт реальний.