Зміст

Розрахунок робочого часу в умовах повномасштабного вторгнення перетворився на справжній квест для бухгалтерів. Коротка відповідь: наразі ми забуваємо про статтю 73 Кодексу законів про працю. Жодних перенесень святкових днів, жодних скорочених на годину передсвяткових змін. Усі календарні дні, що припадають на державні свята, тепер вважаються звичайними робочими буднями, якщо вони не випадають на суботу чи неділю. Це база, від якої ми відштовхуємося, аби не натрапити на штрафи Держпраці та коректно нарахувати зарплату персоналу.

Законодавчий фундамент: чому старі правила КЗпП тимчасово "заморожені"

Забудьте про звичний ритм життя, де травневі свята чи Різдво дарували нам додаткові вихідні. З 24 березня 2022 року правила гри диктує Закон № 2136-IX. Цей нормативний акт став своєрідним "фільтром", який відсікає гуманістичні норми мирного часу на користь оборонної доцільності. Головний нюанс полягає у призупиненні дії статті 73 КЗпП. Що це означає на практиці? Те, що поняття "святковий та неробочий день" юридично ніби розчинилося в просторі. Якщо 24 серпня випадає на середу — це звичайний восьмигодинний робочий день без жодних преференцій.

Важливо усвідомити: норми Закону № 2136 мають пріоритет над КЗпП. Це не просто рекомендація, а імператив. Багато підприємців-початківців роблять помилку, намагаючись "за інерцією" дарувати працівникам вихідні на Великдень чи Трійцю. Звісно, приватний бізнес може встановлювати власний графік, але з погляду офіційного розрахунку норми тривалості робочого часу — це самодіяльність, яка може призвести до розбіжностей у податковій звітності. Держава чітко артикулювала: під час воєнного стану ми працюємо без зайвих пауз, аби підтримувати економічний фронт. Кожен відпрацьований день — це податки, що трансформуються в оборонну спроможність.

Аналітичний розріз: трансформація графіків та скасування скорочених змін

Глибинна трансформація торкнулася не лише свят, а й архітектури самого робочого тижня. Раніше ми звикли, що напередодні свята робочий день скорочується на одну годину згідно зі статтею 53 КЗпП. Тепер ця норма деактивована. Працюємо "від дзвінка до дзвінка". Більше того, законодавство дозволило збільшувати граничну тривалість робочого тижня до 60 годин для об'єктів критичної інфраструктури, хоча для більшості офісних працівників та сфери послуг де-факто залишилися стандартні 40 годин. Проте сама можливість такого маневру підкреслює жорсткість поточного моменту.

Окремий аспект — перенесення вихідних. Якщо раніше святковий день у неділю автоматично робив понеділок вихідним, то зараз ця логіка не працює. Понеділок залишається робочим. Це створює певну когнітивну дисонансію у працівників, які звикли до довгих вікендів. Кадровику важливо пояснити колективу: це не забаганка керівництва, а пряма вимога закону. При розрахунку балансу робочого часу на місяць ми просто ігноруємо червоні дати календаря. Це суттєво спрощує математику, але додає психологічного навантаження на персонал, який відчуває дефіцит відпочинку.

Практичні наслідки для бізнесу та найманих працівників

Для бізнесу відсутність святкових днів означає збільшення фонду робочого часу. Це, своєю чергою, впливає на собівартість продукції та графіки надання послуг. Проте є й підводні камені. Наприклад, при розрахунку відпусток. Раніше святкові та неробочі дні не включалися в тривалість відпустки та не оплачувалися. Тепер же, оскільки вони стали звичайними календарними днями, вони повноцінно входять у період відпустки і підлягають оплаті. Це кардинально змінює підхід до формування наказів про надання відпочинку.

Якщо ваш працівник бере відпустку на 14 днів, і на цей період припадає, скажімо, 1 травня, то тепер цей день просто рахується як один із 14 днів відпустки. Раніше він би подовжував відпустку на один день. Така уніфікація дещо полегшує роботу кадрових служб, але вимагає від них ретельної ревізії внутрішніх положень про оплату праці. Необхідно чітко прописати ці моменти в локальних актах, аби уникнути судових позовів у майбутньому. Війна закінчиться, а документальна чистота повинна залишатися непохитною, адже перевірки трудового законодавства ніхто не скасовував, вони лише тимчасово змінили свій фокус.

Типові помилки та поради експертів

Розрахунок робочого часу в умовах війни вимагає особливої пильності, оскільки законодавче поле залишається динамічним. Однією з найпоширеніших помилок роботодавців є автоматичне скасування всіх святкових днів без належного документального оформлення. Попри те, що Закон № 2136 призупиняє дію статті 73 КЗпП, експерти рекомендують чітко фіксувати графік роботи у внутрішніх наказах. Це допоможе уникнути непорозумінь із перевіряючими органами в майбутньому.

Важливий аспект: не забувайте про тривалість робочого тижня. Хоча закон дозволяє збільшувати її до 60 годин для об'єктів критичної інфраструктури, для більшості підприємств нормою залишаються 40 годин. Кожна додаткова година понад норму має оплачуватися у подвійному розмірі, якщо це не було аргументовано виробничою необхідністю у відповідному розпорядженні. Також варто враховувати, що скорочення робочого дня напередодні святкових і вихідних днів (на одну годину) під час воєнного стану не застосовується.

Для мінімізації ризиків радимо використовувати автоматизовані системи обліку робочого часу, які адаптовані під актуальні вимоги законодавства. Це дозволить уникнути людського фактору при підрахунку балансу робочого часу та забезпечить коректне нарахування заробітної плати.

Часті запитання (FAQ)

Чи зберігається перенесення вихідного дня, якщо свято припадає на неділю?

Ні, під час дії воєнного стану правило перенесення вихідного дня на наступний після святкового (згідно зі ст. 67 КЗпП) не діє. Якщо святковий день збігається з вихідним, наступний понеділок залишається звичайним робочим днем.

Як рахувати дні відпустки, якщо на цей період припадає святковий день?

Наразі святкові та неробочі дні, визначені статтею 73 КЗпП, не виключаються з розрахунку тривалості щорічної відпустки. Вони рахуються як звичайні календарні дні та оплачуються на загальних підставах, оскільки статус "неробочих" для них тимчасово скасовано.

Чи обов'язково збільшувати норму робочого часу до максимуму?

Абсолютно ні. Закон надає право роботодавцю встановлювати графік, але не зобов'язує скасовувати вихідні, якщо бізнес-процеси дозволяють зберегти стандартний режим. Головне — зафіксувати обраний підхід у правилах внутрішнього трудового розпорядку.

Вердикт редакції

Гнучкість — це головний інструмент виживання бізнесу сьогодні. Хоча держава надала роботодавцям значні важелі для інтенсифікації праці, ми радимо дотримуватися балансу. Пам'ятайте, що коректний розрахунок робочих днів — це не лише про відсутність штрафів від Держпраці, а й про лояльність колективу. Збереження звичних вихідних (там, де це можливо) допомагає команді уникати вигорання, що в довгостроковій перспективі значно ефективніше за додаткові робочі години.