Скільки тривало перепоховання Шевченка?

Повернення Кобзаря додому

Тараса Шевченка поховали 11 років тому в Санкт-Петербурзі, але мрією самого поета було спочити на Чернечій горі в Каневі — серці України. І лише 20 травня 1861 року ця мрія здійснилась.

Останки Кобзаря перевозили з Києва пароплавом «Кременчук». Подорож річкою Дніпром стала частиною великого національного шляху — шляху повернення. Коли траурний корабель підійшов до Канева, місто вже було повне людей. Тисячі прибули, щоб попрощатися з поетом, який став голосом душі народу.

Дві доби домовина Шевченка перебувала в Успенському соборі, місце було наповнене молитвою, плачем і глибокою шаною. Люди стояли увічливі, хто міг, торкався скрині, мовчки благословлюючи відпочинок вічний. Кожна хвилина була наповнена значенням.

І нарешті, 22 травня, після відслуженої панахиди, прах винесли на Чернечу гору. Це був не просто похорон, це було перепоховання, яке тривало три дні: від Києва до Канева, від ріки до гори, від скорботи до пам’яті. Люди йшли слідом за катафалком, співаючи, плачучи, молитися.

Сьогодні Чернеча гора, святе місце для кожної українки, кожного українця. Там, де спочиває Кобзар, завжди живе любов до України, яку він ніс у своєму серці.