Який спосіб стрибків у висоту з розбігу використовують на сучасних змаганнях?

Як сучасні спортсмени стрибають у висоту

Сьогодні майже всі професійні легкоатлети, які виступають у стрибках у висоту, використовують техніку, відому як «фосбері-флоп». Цей спосіб став домінуючим ще з кінця 1960-х років і досі залишається найпоширенішим на міжнародних змаганнях.

Все почалося на Олімпійських іграх 1968 року в Мехіко, коли американський стрибун Дік Фосбері вразив світ незвичайною технікою — він перелітав через планку обличчям угору, вигинаючи тіло дугою. Це виглядало дивно, але ефективно. Саме тоді народився стиль, який назвали на його честь — «фосбері-флоп».

Звичайно, у минулому використовували й інші способи: «переступання», «хвиля», «перекидний» чи «перекат». Але вони поступилися новітній техніці, бо «фосбері-флоп» дозволяє стрибати вище при меншій витраті енергії. Важливо, що стрибун розганяється по дузі, а потім різко повертається в повітрі, переносячи тіло через планку головою і плечима вперед.

Сьогодні важко уявити елітні змагання без цього стилю. Він став стандартом. Хоча іноді молоді атлети вчаться з інших технік, на найвищому рівні майже кожен вдається до методу Фосбері. І це не дивно — історія довела: інновація може змінити спорт назавжди.