Хто перший стартував з низького старту?

Як низький старт з’явився в легкоатлетиці

Коли вперше хтось замислився про ефективний старт у бігу на короткі дистанції, багато вважало це дивинням. Найвідоміший випадок стався на початку ХХ століття, коли бігун Дональд Берк вирішив змінити традиційний старт, який всі використовували — стоячи. Тоді це було нормою: спортсмени вставали прямо, чекали сигналу і кидалися вперед.

Але Берк зробив інакше. Він опустився на одне коліно, уперся руками в землю і приготувався до старту, ніби звір перед стрибком. Глядачі спочатку посміялися — ніби хтось дуритися на доріжці. Але коли пролунав постріл, усі зрозуміли: сміявся той, хто програв.

Берк рвонув вперед швидше, ніж хтось із суперників. Він фінішував першим, а його метод миттєво привернув увагу. Інші бігуни почали переймати цю техніку, бо побачили, що вона працює. Такий старт давав кращий поштовх, скорочував час реакції і дозволяв швидше набирати максимальну швидкість.

З того часу минуло багато десятиліть, але низький старт залишився незмінним атрибутом спринтерських дистанцій. Сьогодні навіть наймолодші спортсмени вчаться стартувати з колін — завдяки тому самому Берку, якого колись смішно дивилися з боку.

Іноді новаторство виглядає дивно. Але історія показує: той, хто першим робить крок уперед, часто стає першим і на фініші.