Хто кричить на корті: секрет тенісної боротьби

У тенісі крик — не просто емоція, а частина гри. Багато хто помічає, як гравці під час матчів видають потужні вигуки, коли б’ють по м’ячу. Це не дивно — із часом крик став майже обов’язковим атрибутом професійного рівня. І не дарма: він допомагає зосередитись, відігнати напругу і додати потужності удару.

Однією з найвідоміших «крикунів» у світі тенісу вважається Мишель Ларшер де Бриту. Хоча португалка не здобула жодного титулу на турнірах Великого шолома, її ім’я називають через рекорд, 109 децибел, що прирівнюється до гуркоту реактивного двигуна. Такого рівня гучності не досяг навіть знаменитий крик Марії Шарапової, яка також вважалася однією з найгромкіших гравчинь.

Цікаво, що багато легендарних тенісистів вийшли з однієї академії, саме там, мабуть, навчилися не лише грати, а й «викрикувати» свою енергію. Серед випускників, Андре Агассі, Моніка Селеш, Шарапова. Вони довели, що сила подається не лише рукою, а й голосом.

Сьогодні вигуки на корті часом стають предметом суперечок: чи не заважають вони супернику? Проте багато фанів вважають, що це частина драми, яка робить теніс живим. І якщо крик, душа гри, то Ларшер де Бриту, певно, була однією з найемоційніших гравчинь у історії.

Дивіться також

Детальні статті

Схожі теми