Кто кричит в большом теннисе?

Хто кричить на корті: секрет тенісної боротьби

У тенісі крик — не просто емоція, а частина гри. Багато хто помічає, як гравці під час матчів видають потужні вигуки, коли б’ють по м’ячу. Це не дивно — із часом крик став майже обов’язковим атрибутом професійного рівня. І не дарма: він допомагає зосередитись, відігнати напругу і додати потужності удару.

Однією з найвідоміших «крикунів» у світі тенісу вважається Мишель Ларшер де Бриту. Хоча португалка не здобула жодного титулу на турнірах Великого шолома, її ім’я називають через рекорд — 109 децибел, що прирівнюється до гуркоту реактивного двигуна. Такого рівня гучності не досяг навіть знаменитий крик Марії Шарапової, яка також вважалася однією з найгромкіших гравчинь.

Цікаво, що багато легендарних тенісистів вийшли з однієї академії — саме там, мабуть, навчилися не лише грати, а й «викрикувати» свою енергію. Серед випускників — Андре Агассі, Моніка Селеш, Шарапова. Вони довели, що сила подається не лише рукою, а й голосом.

Сьогодні вигуки на корті часом стають предметом суперечок: чи не заважають вони супернику? Проте багато фанів вважають, що це частина драми, яка робить теніс живим. І якщо крик — душа гри, то Ларшер де Бриту, певно, була однією з найемоційніших гравчинь у історії.