Що означає слово Кобзар?

Хто такий кобзар?

Слово кобзар викликає у кожного українця образ мандрівного співця з кобзою на плечі, що грає під тихий шелест вітру в степу. Але це не просто музикант — це носій народної мудрості, історії, пам’яті.

Кобзар — це український народний співець, який супроводжує свій спів грою на кобзі, старовинному струнному інструменті, подібному до ліри чи бандури. Ці мандрівні артисти бродили селами, містечками, розповідаючи про подвиги козаків, тугу за рідною землею, кохання й втрати. Їхні пісні були живим летописом, історії, які передавалися з віку в вік.

Багато кобзарів були сліпими, їх навчали грати в спеціальних школах, де вивчали не лише музику, а й народні пісні, лічення, приказки. Вони були мудрецями, голосом простого народу. Їх шанували, а іноді й боялися, адже кобзар знав усе, що діється в краю.

Сьогодні слово Кобзар асоціюється ще й із поетом Тарасом Шевченком, чий збірник віршів називається саме так. Це не збіг, Шевченко вбачав у себе продовжувача тієї самої місії: говорити правду народові, зберігати пам'ять, викликати гідність.

Кобзарі вже не ходять вулицями, але їхній дух живий, у піснях, у словах, у серцях тих, хто пам’ятає, хто ще вірить у силу слова та музики.