Хто був нянькою для малого Тараса?

Катерина Красицька — ангел-охоронець дитинства Шевченка

Катерина Григорівна Красицька — не просто старша сестра Тараса Шевченка, а справжня мати для нього в найважчі роки. Після смерті батьків вона стала тією, хто підтримував малого Тарася не лише дбайливістю, а й любов’ю, яка згодом відбилася в його творах.

Народилася Катерина 2 грудня 1804 року в селі Кирилівці — тепер це Шевченкове в Черкаській області. Вдома всі зверталися до неї як до няньки для маленького Тарася, бо вона годувала його, вчила молитвам, розповідала народні казки, співала пісні. Ці перші дитячі враження згодом увійдуть до творів поета, зокрема в поему «Катерина».

Хоча Катерина не мала змоги отримати освіту, вона передала брату те, що найцінніше — душевну теплоту, віру в добро, любов до української мови й звичаїв. Саме від неї Тарас почув перші історії про козаків, дівчат-відданих, про страждання й надію — теми, які стануть основою його літературного шляху.

Померла Катерина 23 липня 1848 року в селі Зелена Діброва. Але її образ — ніжний, сильний, материнський — живе в серцях тисяч українців через слова її брата. Без Катерини Красицької не було б того Шевченка, якого ми знаємо — поета, який відчув усе найглибше ще в дитинстві, завдяки її дбайливим рукам.