Де й коли було перепоховано прах Тараса Шевченка?

Вічна спочійна на Чернечій горі

10 травня 1861 року, за старим стилем (22 травня — за новим), відбувся надзвичайно важливий подія в історії української культури — перепоховання праху Тараса Шевченка. Поет, художник, пророк і визвольник, чиє життя було присвячене боротьбі за волю України, нарешті заспокоївся на батьківській землі.

Спочатку Шевченка поховали в Санкт-Петербурзі після смерті у 1861-му, але він сам завжди мріяв про Канів. Ще за життя поет висловив останнє бажання: «Положіть мене на Чернечій горі…» — і це бажання виконали. Його прах перевезли через всю Російську імперію, а натовпи людей проводжали траурну колону аж до Києва, де відбувалися масові прощання.

Це було не просто поховання — це був акт відродження духу. Люди з усіх кінців країни приходили, щоб вклонитися генію, чиї слова й досі живуть у серцях. З часом там, на місці кургану, виник Канівський заповідник Тарасової Гори — місце паломництва для тисяч.

Щороку 22 травня біля кургану збираються люди, щоб згадати Шевченка — не лише як поета, а як людину, що повірив у силу свого народу. Його голос і досі лунає з кожним вітром над Дніпром.