Як правильно — «бо́нна» чи «бонн»?

Слово «бо́нна» вживається в українській мові в контексті «бо́нна гувернантка» — це калька з німецької мови (від *Bonne*), що означає молоду служницю або няню. Хоча це запозичення не найпоширеніше, його можна зустріти в історичних чи художніх текстах.

Відмінюється слово так:

  • Називний відмінок — бо́нна (однина), бо́нни (множина)
  • Родовий відмінок — бо́нни (однина), бонн (множина)
  • Давальний відмінок — бо́нні (однина), бо́ннам (множина)
  • Знахідний відмінок — бо́нну (однина), бо́нн (множина)

У множині в формі називного відмінка пишеться бо́нни, хоча в розмовній мові іноді можна почути спрощені форми. Варто пам’ятати, що наголос залишається на першому складі — бо́нна, не зміщається в жодну з форм.

Незважаючи на рідкісне вживання, правильна вимова та відміна слова свідчать про мовну культуру. Особливо це важливо для тих, хто працює з класичною літературою чи перекладає тексти з європейських мов.

Дивіться також

Детальні статті

Схожі теми