Кому противопоказаны бета блокаторы?

Кому не підходять бета-блокатори?

Бета-блокатори — це важливий елемент лікування багатьох захворювань серця, зокрема гіпертонії, ішемічної хвороби серця та аритмій. Проте їх призначення не завжди можливе. Існують випадки, коли ці препарати категорично протипоказані.

Абсолютними протипоказаннями є стан, при яких бета-блокатори можуть спричинити серйозні ускладнення. Насамперед це — виражена синусова брадикардія, коли частота серцевих скорочень у спокої становить менше 50 ударів на хвилину. У таких випадках додаткове уповільнення роботи серця може призвести до слабкості, запаморочення або навіть втрати свідомості.

Також заборонено призначати бета-блокатори пацієнтам із високою ступенем атріовентрикулярної блокади (II ступеня і вище). Це порушення провідності, при якому імпульси від передсердь до шлуночків надходять з затримкою або не доходять зовсім. Бета-блокатори можуть ще більше погіршити провідність, що небезпечне для життя.

Ще однією важливою причиною відмовитися від цих препаратів є синдром слабкості синусного вузла (СССУ). При цьому стані виникають довгі паузи між скороченнями серця, а бета-блокатори можуть їх подовжити. Такий стан вимагає обережного підходу, а іноді — навіть імплантації кардіостимулятора.

Тому перед початком прийому бета-блокаторів лікар завжди оцінює стан пацієнта, проводить ЕКГ і, за потреби, холтерівське моніторування. Самолікування в цьому випадку небезпечне — назначати препарати має виключно фахівець.