Де від самого початку був похований Тарас Шевченко?

Вічна пам'ять на Чернечій горі

Сьогодні, 22 травня, згадуємо важливу подію в історії України — перепоховання Тараса Шевченка на Чернечій горі під Каневом. Ця дата, 1861 року, стала символом повернення великого кобзаря до рідної землі, до народу, якого він так любив і за який так страждав.

Поет помер у Петербурзі 1861-го, у віці лише 47 років. Спочатку його поховали на Смоленському кладовищі в Росії — далеко від рідних країв. Але за волею багатьох прихильників його таланту та ідеалів, відразу після смерті почалися зусилля, щоб привезти Тараса Григоровича додому.

22 травня 1861-го катафалк з прахом Шевченка прибув до Канева. Люди йшли навпростець кілометри, щоб вклонитися, простягнути квіти, попрощатися. Там, на високій горі над Дніпром, де вітер шумить у кронах дерев, а простір простягається на милі, знайшов він своє останнє пристановище.

Зараз це місце, не лише меморіал, а серце національної пам’яті. Кожен, хто піднімається на гору, відчуває зв’язок із минулим, зі словом, що не вмерло. Там, де похований Шевченко, завжди живе Україна.