Ким мріяв стати у дитинстві Тарас Шевченко?

Мрія малювати: як Тарас Шевченко шукав себе

У дитинстві Тарас Шевченко мріяв не про славу поета, а про пензлик і фарби. Його серце палало бажанням стати маляром. У той час, коли більшість хлопців готувалися стати сільськими працівниками чи слугою панів, маленький Тарас волів малювати на землі, на стінах, на чому б не міг.

Коли йому виповнилося шістнадцять, він утік з дому — спочатку до Лисянки, до диякона, що мав славу живописця. Хлопець сподівався, що там навчать мистецтву. Але навчання не склалося. Не зупинившись, Тарас пішов далі — у село Тарасівку, до дяка-маляра. Та й там йому відмовили.

Ніхто тоді ще не знав, що цей пригнічений хлопець, що пасе громадську череду серед степів, зможе одного разу змінити історію України. Але саме у цих важких роках, серед відмов і розчарувань, у ньому росла любов до свого народу, мови, землі — те, що згодом вилилося в поезію.

Мрія стати маляром не збулася — але, можливо, саме через це ми маємо “Кобзар”, який живе в кожному українці. Іноді шлях до генія починається не з визнання, а з череди, що пасеться на полі, та серця, повного болю і краси.