Який з творів Шевченка викликав у високопоставлених жандармів найбільше люті?

«Сон» — поема, що розлютила владу

Тарас Шевченко завжди був голосом правди, який не боявся висловити те, що мовчазно тяжіло над народом. Серед усіх його творів особливе місце посідає поема «Сон» — твір, який став для царських жандармів не просто неприйнятним, а справжньою прикосновенням до їхньої влади.

Написана 1847 року, поема розкрила беззаконня, що творили панували на Україні. У ній — гірка сатира, образи кріпацтва, землі, яку «продали», і народу, що стогне під ярмом. Але найстрашнішим для чиновників було те, що Шевченко не боявся називати речі своїми іменами. Його слова були як ніж — гострі, точні, некеровані.

Жандарми, прочитавши «Сон», прийшли в істинну лють. Для них це був не просто літературний твір — це був виклик. І відповідь не змусила себе чекати. Після слідства поет був засуджений за «сочинение возмутительных и в высшей степени дерзких стихотворений» — саме так, з холодною бюрократичною злістю, описали його твори.

2 жовтня 1847 року Шевченка заслали до Оренбурзького окремого корпусу — рядовим солдатом, на десять років. І найтяжче було навіть не те, що його кинули в степ, а те, що заборонили йому писати та малювати. Наче хотіли вигасити світло. Але вогонь від «Сну» уже полум’ям пронісся поміж людьми — і згасити його було вже неможливо.