Смерть Тараса Шевченка — кінець епохи

Тарас Григорович Шевченко, великий український поет, письменник, художник і борець за волю свого народу, помер 10 березня 1861 року. Хоча за старим стилем це було 26 лютого, сьогодні ми згадуємо цю дату саме за новим календарем.

Помер поет у Петербурзі, куди прибув з надією на поліпшення здоров’я. Роки заслання, туга за рідною землею, важке життя на Полтавщині та потім у Сибіру зламали його здоров’я. Але навіть у найтемніші часи він продовжував творити — писав вірші, малював, мріяв про вільну Україну.

Його смерть стала великою втратою не лише для української літератури, а й для всього народу. Тоді ще забороняли ховати Шевченка в Україні, але народ наполегливо домагався повернення поета додому. І лише за п’ять років посмертно — у 1866-му — його прах було перевезено до Чернечої гори над Дніпром, де він і спочиває сьогодні.

Кожного року 10 березня ми згадуємо слова, які Шевченко залишив світові: «Слухай, народе, слова пророка — не напрасно страждають люди…». Його думка не вмерла разом із тілом — вона живе в кожному українці, хто пам’ятає свою мову, свою історію, свою землю.

Дивіться також

Детальні статті

Схожі теми