Зміст

Значення та географія вибору: чому результати референдуму змінили хід історії

Унікальність плебісциту 1 грудня 1991 року полягала не лише у загальному грандіозному успіху, а й у тому, що ідея самостійності здобула переконливу підтримку в усіх без винятку регіонах країни. Багато хто побоювався розколу суспільства, проте результати голосування розвіяли ці міфи.

  • Західні області продемонстрували максимальну єдність: у Тернопільській та Івано-Франківській областях «За» проголосували понад 98% виборців.

  • Центральні та Північні регіони також масово підтримали державність (понад 94-95% у Київській, Вінницькій, Хмельницькій та Черкаській областях).

  • Південь і Схід остаточно зламали стереотипи про «неможливість» розриву з імперією. Навіть у промислових центрах показники вражали: у Дніпропетровській області незалежність підтримали 90,36%, у Запорізькій — 90,66%, у Харківській — 86,33%, на Донеччині, 83,90%, а на Луганщині, 83,86%.

  • Навіть в Автономній Республіці Крим (54,19%) та місті Севастополі (57,07%) більшість громадян висловилися за вихід зі складу СРСР.

Геополітичний вирок імперії

Явка виборців склала 84,18% (понад 31,8 мільйона громадян), а за Акт проголошення незалежності віддали свої голоси 90,32% учасників голосування (28 804 071 особа). Цей монолітний волевиявленій народний вердикт остаточно унеможливив подальше існування Радянського Союзу в будь-якому новому форматі. Вже за кілька днів після референдуму лідери України, Росії та Білорусі у Біловезькій Пущі констатували припинення існування СРСР як «суб'єкта міжнародного права та геополітичної реальності».

Одночасно з референдумом відбулися й перші вибори Президента України, на яких переміг Леонід Кравчук. Проте головним підсумком дня стало те, що українці самостійно взяли відповідальність за власну долю. Вже 2 грудня незалежність України першими визнали Канада і Польща, запустивши ланцюгову реакцію міжнародного визнання нової європейської держави. Референдум 1991 року назавжди увійшов до нашої історії як акт вищої справедливості та день народження реального державного суверенітету.

Чи цікавить вас детальніший розгляд міжнародної реакції провідних західних держав на ці історичні результати?