Історія нагородження престижною футбольною відзнакою «Золотий м'яч» (Ballon d'Or), яку заснував французький журнал France Football, завжди викликала величезний інтерес уболівальників та експертів у всьому світі. Особливо трепетною ця сторінка є для українського та загалом східноєвропейського футболу, адже за часів існування Радянського Союзу володарями цієї найвищої індивідуальної нагороди ставали лише троє гравців. Примітно, що всі вони були вихованцями та ключовими виконавцями легендарного київського «Динамо», яким керував видатний тренер Валерій Лобановський.
Лев Яшин: Неприступна стіна та єдиний голкіпер-тріумфатор
Першим в історії радянського футболу гравцем, який підкорив Європу і здобув «Золотий м'яч», став воротар московського «Динамо» та збірної СРСР Лев Яшин. Це сталося у 1963 році. Унікальність цього досягнення полягає в тому, що за всю багаторічну історію вручення премії Яшин залишається єдиним голкіпером, якому вдалося отримати це почесне звання.
Його гра на лінії воріт, феноменальна реакція, вміння читати гру та керувати захисниками стали еталоном для кількох поколінь футболістів. Того року Яшин продемонстрував неймовірну надійність, а також зіграв за збірну зірок світу проти команди Англії на «Вемблі» (у матчі, присвяченому століттю англійського футболу), де відстояв «на нуль» тайм, чим остаточно зачарував європейських респондентів. У світі його лаконічно називали «Чорною пантерою» або «Чорним павуком» через незмінний чорний світлий светр і неймовірну стрибучість. Отримання «Золотого м'яча» у 1963 році закріпило за ним статус абсолютної легенди світового спорту.
Другим володарем премії і першим українським футболістом, удостоєним цієї честі, став нападник київського «Динамо» Олег Блохін. Він здобув «Золотий м'яч» у 1975 році.
Той рік став тріумфальним як для самого Блохіна, так і для його клубу. Під керівництвом Валерія Лобановського київське «Динамо» вперше в історії виграло Кубок володарів кубків УЄФА та Суперкубок УЄФА, перемігши у двоматчевому протистоянні саму мюнхенську «Баварію» на чолі з Францем Бекенбауером та Гердом Мюллером. Блохін демонстрував фантастичну швидкість, нестримний дриблінг і високу результативність. Його голи у ворота «Баварії» як у Києві, так і в Мюнхені увійшли до золотих фондів світового футболу. У голосуваннях France Football він випередив найсильніших гравців Європи, набравши рекордну кількість балів і назавжди вписавши своє ім'я в історію українського спорту.
Ігор Бєланов: Тріумф 1986 року та магія мундіалю
Третім і останнім представником радянського футболу з «Золотим м'ячем» став ще один видатний нападник київського «Динамо» — Ігор Бєланов. Він отримав престижну нагороду наприкінці 1986 року.
Головним чинником для такого визнання став блискучий виступ збірної СРСР (яка практично повністю складалася з гравців київського «Динамо») на Чемпіонаті світу 1986 року в Мексиці, а також черговий єврокубковий успіх киян — перемога в Кубку володарів кубків УЄФА. Бєланов запам'ятався всьому світу своєю надзвуковою швидкістю та потужними ударами. Особливо яскравим у його виконанні став матч проти збірної Бельгії на чемпіонаті світу, де він оформив неймовірний хет-трик. Хоча радянська збірна тоді прикро поступилася бельгійцям у додатковий час, індивідуальна гра Бєланова не залишилася непоміченою європейськими журналістами, які віддали йому перевагу в голосуванні, випередивши навіть Гарі Лінекера та Еміліо Бутрагеньо.
Володарі Золотого М'яча: Шевченко, Блохін та Беланов
Цей відеоматеріал чудово доповнює розповідь про українських володарів престижної футбольної нагороди.
Коментарі
Поки немає коментарів. Будьте першим.