Зміст

Питання про те, коли саме українці вперше відсвяткували День Незалежності, часто викликає подив у тих, хто звик до сучасної дати — 24 серпня. Історія нашого головного державного свята має кілька інтригуючих поворотів, пов’язаних із бурхливими політичними процесами на зламі епох, розпадом Радянського Союзу та народженням нової, суверенної української державності.

Дорога до свободи: Декларація 1990 року

Щоб зрозуміти логіку перших святкувань, варто повернутися на рік назад до подій серпня 1991-го. Фундаментом для майбутньої незалежності став документ, ухвалений 16 липня 1990 року. Тоді Верховна Рада УРСР прийняла Декларацію про державний суверенітет України.

Цей крок був революційним для свого часу:

  • Декларація проголошувала верховенство законів Української РСР на території республіки над законами СРСР.

  • Документ закріплював намір України створити власну банківську систему, формувати бюджет та згодом заснувати власні Збройні Сили.

  • Важливим пунктом було також прагнення України стати в майбутньому постійно нейтральною державою, яка не бере участі у військових блоках.

На хвилі піднесення та народної підтримки ідеї суверенітету, у липні 1991 року парламент ухвалив постанову відзначити річницю цієї події на державному рівні.

Перше офіційне святкування: 16 липня 1991 року

Мало хто сьогодні пам'ятає, але перше в історії офіційне святкування Дня Незалежності України відбулося 16 липня 1991 року, рівно через рік після ухвалення Декларації про суверенітет.

Улітку 1991 року атмосфера в українських містах була наповнена передчуттям великих змін. Того дня по всій республіці відбулися урочисті засідання, мітинги та культурні події. Люди виходили на вулиці з національною символікою, відчуваючи повітря свободи. Утім, тодішній статус свята офіційно називався «Днем проголошення Декларації про державний суверенітет України», хоча у свідомості мільйонів громадян це вже сприймалося як зародження справжньої незалежності.

Парламентарі та громадські діячі того часу розцінювали 16 липня як стратегічний рубіж. Проте історія готувала ще стрімкіший поворот, адже вже за місяць після того святкування політична ситуація в усьому Союзі докорінно змінилася через серпневий путч у Москві.

... Однак політичні процеси розвивалися стрімко, і вже за кілька тижнів після липневих урочистостей, на тлі серпневого путчу в Москві, 24 серпня 1991 року Верховна Раada ухвалила доленосний Акт проголошення незалежності України.

Ця подія докорінно змінила хід історії та зумовила перенесення головного державного свята. За результатами Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 року, коли народ масово підтримав незалежність, виникла потреба у новій дату для загальнонаціонального вшанування державності. На початку 1992 року парламент офіційно встановив новим Днем Незалежності 24 серпня — день, коли історичний документ остаточно закріпив омріяну свободу на політичній карті світу.

Сьогодні, дивлячись на еволюцію цього свята, ми бачимо, як формувалася національна свідомість українців. Перше святкування 16 липня заклало міцний фундамент і стало символом незламного прагнення до самовизначення, тоді як 24 серпня остаточно закріпило юридичний статус суверенної держави. Обидві ці дати назавжди увійшли в літопис боротьби за свободу, нагадуючи про те, що незалежність є результатом багаторічних зусиль цілих поколінь українців, які виборювали своє право на вільне та гідне майбутнє.