Оплата простою під час воєнного стану базується на залізному правилі: працівник має отримувати не менше двох третин своєї тарифної ставки або окладу. Це аксіома. Якщо підприємство не може функціонувати через обстріли, відсутність електроенергії або логістичний колапс, ви зобов'язані зафіксувати цей стан офіційним наказом. Жодних "відпусток за власний рахунок" під примусом — це прямий шлях до судових позовів та штрафів від Держпраці, які рано чи пізно наздоженуть порушника.
Фундамент та воєнний контекст: чо
Типові помилки та поради експертів
Найчастіша помилка роботодавців — це відсутність належного документального обґрунтування. Простій не може бути «оголошений» на словах або в месенджері. Кожен випадок має супроводжуватися наказом, де чітко зазначено причину (наприклад, бойові дії в регіоні, відсутність електроенергії або логістичний колапс), перелік працівників та термін дії. Якщо термін невідомий, вказуйте «до закінчення воєнного стану» або «до відновлення можливості працювати».
Ще один критичний аспект — рівень оплати. Згідно зі статтею 113 КЗпП, простій не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин установленої працівникові тарифної ставки (окладу). Експерти радять не забувати про колективні договори: якщо в них прописано вищий відсоток (наприклад, 100% окладу), під час війни слід діяти обережно. Закон № 2136 дозволяє роботодавцю призупинити дію окремих положень колдоговору, але це також потребує окремого наказу.
Важливо пам’ятати про ЄСВ. Навіть якщо 2/3 окладу менші за мінімальну заробітну плату, роботодавець зобов’язаний доплатити ЄСВ до мінімального страхового внеску, щоб працівнику зараховувався повний страховий стаж. Ігнорування цього правила призводить до штрафів від податкової та скарг від співробітників.
Поширені запитання (FAQ)
Чи можна відправити у простій лише частину компанії?
Так, це абсолютно законно. Простій може стосуватися як усього підприємства, так і окремих структурних підрозділів або навіть конкретних посад. Головне — довести, що саме ці працівники не можуть виконувати свої функції через об’єктивні обставини.
Чи потрібно працівнику бути присутнім на робочому місці?
Це вирішує власник. У наказі про простій необхідно чітко прописати: чи має працівник перебувати в офісі, чи він може знаходитися вдома. Під час активних бойових дій найкращим варіантом є звільнення від обов’язку бути присутнім на робочому місці з метою безпеки.
Чи можна звільнити працівника під час простою?
Сам по собі простій не є підставою для звільнення. Однак, за загальними правилами КЗпП, працівник може звільнитися за власним бажанням, або роботодавець може ініціювати скорочення штату за процедурою, передбаченою законодавством, навіть під час простою.
Вердикт редакції
Простій — це не спосіб «зекономити» на людях, а легальний інструмент для збереження бізнесу та робочих місць у критичних умовах. Наш вердикт однозначний: прозорість та законність понад усе. Роботодавцям варто пам’ятати, що війна закінчиться, а репутація та команда залишаться. Правильне оформлення простою та виплата законних 2/3 окладу — це необхідний баланс між виживанням компанії та соціальною відповідальністю перед працівниками, які тримають економічний фронт.
Коментарі
Поки немає коментарів. Будьте першим.