Тарас Шевченко у пана Енгельгардта

Після смерті батька життя маленького Тараса різко змінилося. Мачуха вигнала його з дому, і хлопець опинився на милостині у кирилівського дяка Петра Богорського — чоловіка, що багато пив і мало дбав про виховання дитини. Проте у Богорського Тарас зміг вперше торкнутися грамоти та зробити перші кроки в мистецтві, малюючи на стінах і папері.

У 1829 році доленосну зміну приніс приїзд пана Енгельгардта — поміщика, який зацікавився обдарованим хлопцем. Тарас став його служником-козачком. Це було нелегке життя: приписаний до панського дому, він виконував накази, слугував при господарю. Але Енгельгардт помітив талант хлопця і навіть дозволив йому займатися малюванням.

Згодом Тарас разом із паном переїхав до Петербурга, де його мистецькі здібності отримали ширший розвиток. Хоча формально він залишався кріпаком, кожен новий день додавав досвіду, вражень, знань. У Петербурзі Шевченко потрапив у коло людей, що цінували мистецтво, і це стало першим кроком до великої долі.

Служба у Енгельгардта була важкою, але саме вона вивела Тараса з темного закутка села на широку дорогу творчості. І хоча він тоді ще не знав, що стане голосом всього народу, перші кроки до цього пролегли саме крізь службу у панстві — з горем, приниженням, але й з надією.

Дивіться також

Детальні статті

Схожі теми