Зміст

Робочі дні під час воєнного стану рахуються за особливим алгоритмом, що суттєво відрізняється від мирного часу через призупинення дії окремих норм КЗпП. Головне правило: святкових та неробочих днів, передбачених статтею 73 Кодексу законів про працю, наразі офіційно не існує. Якщо релігійне або державне свято припадає на будній день, він залишається звичайним робочим днем із повною оплатою. Також скасовано правило перенесення вихідного дня, якщо свято випало на суботу чи неділю. Усі розрахунки базуються виключно на графіку вашого підприємства.

Законодавчий фундамент: чому звичні правила більше не працюють

Фундаментом для всіх змін став Закон № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Це не просто черговий документ, а фактично «трудова конституція» особливого періоду, яка має пріоритет над КЗпП. Коли ми говоримо про підрахунок робочого часу, ми автоматично викреслюємо зі своєї пам'яті статтю 53 (скорочення роботи напередодні свят) та статтю 67 (перенесення вихідних). Воєнний стан нівелює поняття святкового дня як такого. Це означає, що календарна сітка стає монолітною.

Важливо розуміти: тривалість робочого тижня може бути збільшена до 60 годин лише для об'єктів критичної інфраструктури, тоді як для решти бізнесу вона залишається на рівні 40 годин. Проте навіть за стандартної «сороковки» кількість робочих днів у місяці зростає, бо ми більше не «гуляємо» у понеділок після Великодня чи Трійці. Кадрова служба має чітко розмежовувати: закон дає право не застосовувати святкові дні, але не зобов'язує приватний бізнес працювати без відпочинку. Роботодавець може за власним бажанням встановити меншу норму праці, проте це має бути зафіксовано у локальному акті, інакше виникне колізія з виплатою лікарняних та відпускних.

Аналіз ключових змін у балансі робочого часу

Розглянемо механіку розрахунку крізь призму відсутності «святкових» бонусів. Раніше ми звикли до дефініції «передсвятковий день», коли зміна скорочувалася на одну годину. Забудьте. Тепер четвер перед довгою п'ятницею або переддень Різдва — це звичайнісінькі 8 годин праці (при п'ятиденці). Це суттєво впливає на середньомісячну норму робочого часу. Якщо ви відкриєте виробничий календар на 2024 або 2025 рік, ви побачите, що кількість відпрацьованих годин у травні чи січні зросла майже на 10-15% порівняно з довоєнними показниками.

Особливу увагу слід приділити статті 71 КЗпП щодо роботи у вихідні дні. Хоча процедура залучення до роботи у суботу чи неділю (якщо це ваші законні вихідні за графіком) дещо спростилася, вона все одно потребує наказу та погодження з профспілкою (якщо вона є). Ключова відмінність сьогоднішнього дня — компенсація. Оплата за роботу у вихідний здійснюється у подвійному розмірі або надається інший день відпочинку. Але пам'ятайте: оскільки святкових днів немає, то робота 1 травня або 24 серпня оплачується як звичайний робочий день, без жодних подвійних тарифів, якщо тільки цей день не є вашим вихідним за графіком зміни.

Практичні імплікації для табелювання та оплати

Кожен бухгалтер знає: помилка в один день у табелі обліку використання робочого часу (форма П-5) тягне за собою ланцюгову реакцію помилок у нарахуваннях. При підрахунку ми використовуємо позначку «Р» або «01». Оскільки святкові дні стали робочими, ми не маємо права ставити там прочерки або коди «СВ». Якщо підприємство вирішило зробити 25 грудня вихідним днем, попри закон, воно має повне право це зробити, видавши відповідний наказ. Проте, увага: цей день у табелі буде значитися як вихідний (В), а не як святковий.

Це критично для розрахунку середньої заробітної плати згідно з Порядком № 100. При розрахунку відпускних ми тепер не виключаємо святкові та неробочі дні з розрахункового періоду, бо їх юридично немає. Це «з'їдає» суму відпускних для працівника, але спрощує життя бухгалтеру. Кожна година, відпрацьована понад норму через відсутність свят, має бути задокументована. Якщо ваш працівник перебуває у відпустці, і на цей період припадає державне свято, відпустка більше не продовжується на цей один день. Вона закінчується рівно тоді, коли спливає кількість календарних днів, зазначених у заяві. Це сувора реальність воєнного часу, яка вимагає максимальної концентрації при заповненні кадрової документації.

Типові помилки та поради експертів

Розрахунок робочого часу в умовах воєнного стану часто супроводжується помилками, що можуть призвести до штрафів від Держпраці. Найпоширенішою помилкою є автоматичне застосування норми 60-годинного робочого тижня. Важливо розуміти, що збільшення тривалості роботи — це право, а не обов'язок роботодавця. Більше того, таке подовження дозволено лише на об'єктах критичної інфраструктури. Для звичайного бізнесу норма залишається на рівні 40 годин.

Другий критичний момент — ігнорування ст. 73 КЗпП. Хоча святкові дні зараз вважаються звичайними робочими днями, їх не потрібно оплачувати у подвійному розмірі, якщо вони припадають на графік працівника. Проте, експерти радять чітко фіксувати ці нюанси у правилах внутрішнього трудового розпорядку. Порада: щомісяця видавайте наказ про режим роботи, якщо ви вирішили залишити певні державні свята вихідними за власним коштом підприємства, щоб уникнути плутанини в табелі обліку робочого часу.

Часті запитання (FAQ)

1. Чи скорочується робочий день напередодні вихідних чи свят?

Ні. Під час дії воєнного стану норми статті 53 КЗпП щодо скорочення робочого дня на одну годину перед святковими та неробочими днями не застосовуються. Якщо ваш графік передбачає 8-годинний робочий день, він залишається таким і в передсвяткові дати.

2. Як рахувати дні відпустки, якщо на цей період припадає державне свято?

Наразі діє правило: святкові та неробочі дні враховуються у тривалість щорічної відпустки та оплачуються на загальних підставах. Наприклад, якщо ви берете відпустку на 7 днів, і на цей тиждень припадає День Незалежності, відпустка не подовжується на один день, як це було у мирний час.

3. Що робити, якщо працівник працює за шестиденним графіком?

Для "шестиденки" норма робочого часу не може перевищувати 40 годин на тиждень (або 60 для критичної інфраструктури). У суботу робочий день не обов'язково має бути скороченим до 5 годин, як раніше. Роботодавець самостійно встановлює тривалість зміни в межах тижневого ліміту.

Вердикт редакції

Гнучкість законодавства під час війни — це необхідність для виживання економіки. Проте ми наголошуємо: стабільність кадрів дорожча за додаткові робочі години. Навіть якщо закон дозволяє скасовувати вихідні чи збільшувати навантаження, намагайтеся зберігати баланс між роботою та відпочинком. Використовуйте сучасне програмне забезпечення для автоматизації табелювання, щоб мінімізувати людський фактор. Пам'ятайте, що коректний розрахунок робочих днів — це не лише про звіти, а й про повагу до прав ваших співробітників у надскладний час.