Що це таке Бонна?

Хто така була Бонна?

Слово «бонна» може здатися сьогодні незнайомим, але ще сто років тому воно було цілком поширеним у багатих домах України та Росії. Це була вихователька, найчастіше з-за кордону — француженка, німкеня чи англійка, — яку запрошували до дворянських чи заможних сімей, щоб виховувати дітей.

Бонна виконувала не лише педагогічні обов’язки: вона вчила дітей мови, музики, хорошого тону, виховувала в них «світські» манери. Іноді це була ціла особистість у домі — сувора, але дбайлива, іноді — герой дитячих спогадів. Відомі письменники, як-от Іван Бунін чи Лев Толстой, згадували своїх бон у спогадах, описуючи їх з теплотою чи навіть іронією.

Бонни часто не володіли добре мовою країни, де працювали, і заговорювали з дітьми з акцентом, що надавало їхньому вигляду певної екзотики. Вони символізували зв’язок з Європою, моду, «цивілізованість».

З розвалом старого ладу після революції 1917 року професія бонни майже зникла. Сьогодні замість неї — няня, гувернантка, вихователька в дитячому садку. Але образ цієї заморської жінки в темному платті й з суворим поглядом залишився в літературі та спогадах минулих часів.

Отже, бонна — це не просто слово. Це — частинка історії, що нагадує нам про те, як виховували дітей у минулому, коли світ був іншим, а дитинство — більш формалізованим, але не менш чутливим.