Що таке іллокуція?

Коли ми говоримо, просто вимовляємо слова — це лише частина процесу. Насправді, кожне наше висловлювання має мету. Цю мету в мовознавстві називають іллокуцією. Це поняття походить від латинського префікса il (що посилює значення) і англійського locution — «мовний зворот». Простіше кажучи, іллокуція — це те, що ми робимо під час говорити.

Наприклад, якщо хтось каже: «У тебе є час?», він не просто запитує про наявність хвилин у добі. Він, скоріше за все, хоче щось обговорити — отже, його комунікативна інтенція — почати розмову. І саме ця мета, цей прихований рух за словами, і є іллокутивним актом.

Іллокуція може виявлятися в запитаннях, проханнях, обіцянках, погрозах, визнаннях. Навіть тиша в певному контексті може бути іллокутивною — вона щось «каже» співрозмовнику. Наприклад, мовчазна реакція на образу часто виражає образу краще за будь-які слова.

Цікаво, що одне й те саме речення може виконувати різні іллокутивні функції залежно від контексту. Слова «Я цього не знав» можуть бути виправданням, визнанням помилки або навіть прихованим звинуваченням — усе залежить від інтонації, ситуації та стосунків між людьми.

Тож, коли ми говоримо, важливо не лише що ми кажемо, а й що маємо на увазі. Саме ця прихована сила слів і робить мовлення справді людським.

Дивіться також

Детальні статті

Схожі теми