Зміст

Червень 2022 року став для українського ринку праці моментом істини, коли первинний шок трансформувався у виснажливу, але необхідну адаптацію до умов повномасштабної війни. Пряма відповідь на питання «як працюємо?» звучить суворо: за правилами Закону № 2136-IX, який фактично поставив на паузу звичні норми КЗпП. Робочий тиждень може тривати до 60 годин, святкові вихідні скасовано, а поняття «відпустка» отримало низку критичних обмежень. Це час жорсткого менеджменту, де виживання економіки превалює над комфортом, до якого ми звикли за десятиліття миру.

Правовий фундамент: залізна логіка обмежень у розпал літа

Замість звичного червневого розслаблення під променями сонця, українське правове поле перетворилося на суворий каркас, покликаний утримати тил. Закон «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» докорінно змінив архітектуру взаємодії між наймачем та виконавцем. Головна особливість цього періоду — прецедентна перевага спеціального законодавства над загальним. Якщо раніше Кодекс законів про працю був непорушною біблією кадровика, то в червні 2022-го він виконує роль лише субсидіарного інструменту. Важливо усвідомити: норми щодо скороченого робочого дня напередодні свят або обмеження надурочних робіт тепер є лише рекомендаціями, а не обов’язком власника підприємства.

Ми зіткнулися з явищем, яке юристи називають «дерегуляційною шоковою терапією». Роботодавці отримали право переводити персонал на іншу роботу без згоди (якщо вона не протипоказана за станом здоров'я) для ліквідації наслідків бойових дій. Це не свавілля, а вимушена еластичність. Система має бути гнучкою, як сталевий трос, щоб не лопнути під тиском обставин. У червні ми остаточно зрозуміли, що поняття «істотних змін умов праці» з двомісячним терміном попередження — це розкіш, яку війна безжально анулювала. Тепер зміни вступають у силу негайно, що вимагає від HR-директорів та юридичних департаментів блискавичної реакції та бездоганного документообігу в умовах хаосу.

Глибокий аналіз: календар без червоних дат та годинна напруга

Червень традиційно багатий на свята — Трійця та День Конституції зазвичай дарували нам тривалі вікенди. Проте 2022 рік перетворив ці дні на звичайні будні. Стаття 6 Закону № 2136 чітко каже: святкові та неробочі дні скасовуються. Це не просто цифри в табелі обліку робочого часу, а психологічний бар'єр, який довелося подолати мільйонам. Відсутність «перенесень» вихідних, які випадають на суботу чи неділю, стала лакмусовим папірцем лояльності та витривалості колективів. Економіка вимагає безперервного циклу, особливо в агросекторі, логістиці та критичній інфраструктурі, де червнева посівна та відновлення мереж стали пріоритетом номер один.

Окремої уваги заслуговує питання тривалості робочого часу. Можливість встановлення 60-годинного тижня для об'єктів критичної інфраструктури — це радикальний крок, що межує з мобілізаційними зусиллями. Для решти бізнесу зберігається 40-годинна норма, але механізм оплати надурочних зазнав трансформацій. Ми бачимо, як ринок праці сегментується: одні працюють на межі вигорання, намагаючись закрити прогалини через релокацію колег, інші опинилися у стані «призупинення дії трудового договору». Цей специфічний інститут став рятівним колом для підприємств, які фізично не можуть забезпечити роботою, але не бажають розривати зв'язок із кваліфікованими кадрами. Це юридичний анабіоз, що дозволяє зберегти стаж і робоче місце без виплати зарплати, яку зараз просто нізвідки брати.

Практичні імплікації: відпустки під прицілом та кадрові маневри

Відпустка в червні 2022 року — це не про море, а про виживання. Роботодавець отримав легітимне право обмежити щорічну основну відпустку 24 календарними днями за поточний рік. Якщо ваш контракт передбачав 30 або більше днів — надлишок переноситься на післявоєнний період. Більше того, якщо ви працюєте на об'єкті критичної інфраструктури, керівник може взагалі відмовити у наданні відпустки (крім декретної чи по догляду за дитиною). Це створює безпрецедентне навантаження на HR-менеджмент, якому доводиться балансувати між виробничою необхідністю та ментальним здоров'ям працівників.

Також критично важливою стала процедура звільнення. У червні правила гри стали жорсткішими для обох сторін. Працівник може розірвати договір негайно, якщо в районі ведення бойових дій існує загроза життю. Водночас роботодавець отримав дозвіл звільняти персонал у період тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці (крім «соціальних» випадків). Це радикально змінює стратегію захисту трудових прав. Ми вступаємо в еру, де формалізм поступається місцем оперативності. Кожне управлінське рішення в червні має бути підкріплене не лише наказом, а й розумінням того, що людський ресурс — це найдефіцитніший актив, який легко втратити, але майже неможливо швидко замінити в умовах міграційної кризи.

Типові помилки та поради експертів

Практика застосування трудового законодавства у червні 2022 року виявила кілька критичних помилок, яких припускаються роботодавці. Найпоширеніша з них — ігнорування скасування святкових днів. Деякі компанії за звичкою намагалися встановити 13 та 28 червня як вихідні, проте під час воєнного стану це є порушенням норм оплати праці, якщо такий графік не закріплений окремим внутрішнім наказом як додатковий відпочинок за рахунок коштів підприємства.

Експерти радять особливу увагу приділяти документальному оформленню дистанційної роботи. Оскільки червень став періодом відносної стабілізації бізнес-процесів, важливо чітко розмежувати дистанційну роботу та простій. Якщо працівник виходить на зв'язок і виконує завдання, оплата має здійснюватися у повному обсязі, навіть за відсутності його фізичної присутності в офісі. Також не забувайте про належний облік робочого часу в табелі: позначка «8» замість святкового «В» є обов'язковою для правильного нарахування заробітної плати.

Ще одна порада стосується відпусток. Хоча роботодавець має право обмежити щорічну основну відпустку 24 календарними днями, у червні варто йти назустріч працівникам у питаннях відпусток без збереження заробітної плати, особливо для тих, хто перебуває в зоні бойових дій або за кордоном.

Часті запитання (FAQ)

1. Чи оплачується робота у понеділок 13 червня за подвійним тарифом?

Ні. Оскільки дію статті 73 КЗпП призупинено, 13 червня є звичайним робочим днем. Жодних доплат за роботу в цей день або надання додаткового дня відпочинку законодавство не передбачає. Оплата здійснюється у звичайному (одинарному) розмірі згідно з умовами трудового договору.

2. Як розраховувати норму робочого часу для червня?

При розрахунку балансу робочого часу слід враховувати 22 робочі дні. Оскільки святкові дні (Трійця та День Конституції) вважаються робочими, норма годин для 40-годинного робочого тижня становитиме 176 годин. Скорочення робочого дня на одну годину напередодні свят також не застосовується.

3. Чи можна надати працівнику відпустку з 28 червня?

Так, ви можете оформити наказ про надання відпустки з будь-якого дня. Проте пам'ятайте, що 28 червня тепер враховується у тривалість відпустки як звичайний календарний день і оплачується. Раніше святкові дні продовжували відпустку, але зараз цей механізм не діє.

Вердикт редакції

Червень 2022 року — це період «нової нормальності» для українського ринку праці. Наша позиція однозначна: правова дисципліна зараз є критично важливою. Дотримання норм Закону № 2136-IX не лише уберігає бізнес від штрафів у майбутньому, а й забезпечує економічну стійкість держави. Водночас ми закликаємо роботодавців зберігати людяність: якщо фінансові показники дозволяють, надавайте працівникам додаткові вихідні за власною ініціативою, адже психологічне відновлення команди — це інвестиція в майбутню перемогу.