Кульмінація державотворення: засідання Сойму та історичний вибір

На тлі стрімкого розпаду Чехословацької республіки та загрози повномасштабної угорської агресії, єдиним легітимним шляхом оформлення державного суверенітету стало скликання українського парламенту. 15 березня 1939 року у місті Хусті розпочала роботу перша і водночас остання сесія Сойму Карпатської України.

Попри надзвичайно напружену обстановку та стрілянину на вулицях міста, українські депутати продемонстрували безпрецедентну мужність. Упродовж кількох годин засідання парламентарі ухвалили доленосні рішення, які навіки увійшли до вітчизняної історії:

  • Акт про незалежність: Сойм офіційно підтвердив повний розрив із Чехословаччиною та проголосив Карпатську Україну суверенною самостійною республікою.

  • Вибори президента: Головою новоствореної держави та її законним лідером було одностайно обрано визначного політичного та духовного діяча — Августина Волошина.

  • Конституційні символи: Парламент затвердив основні державні атрибути. Офіційною мовою проголосили українську, національним прапором — синьо-жовтий стяг, гербом, поєднання крайового символу (ведмедя) з історичним Тризубом Володимира Великого, а державним гімном, «Ще не вмерла Україна».

Незважаючи на те, що молода державотворча ініціатива зіткнулася з переважними силами окупантів і проіснувала лічені дні, акт 15 березня став потужним маніфестом незламності духу. Проголошення незалежності Карпатської України довело готовність українців боронити власні права та заклало ідейний фундамент для майбутніх поколінь борців за свободу.

Чи хотіли б ви детальніше дізнатися про героїчний бій на Красному полі, де новостворена Оборона краю давала бій регулярним частинам противника?